Протяжна одноповерхова цегляна будівля розташована із значним відступом від червоної лінії забудови вулиці Першогвардійської (раніше – Михайлівської), паралельно їй, в оточенні вікових лип. Серед усіх будівель земської лікарні (пізніше – Лебединської ЦРЛ) має найбільш характерну виразність.
Фундамент операційного відділення було закладено у 1901 році. Кошти на будівництво виділило повітове земство. Автор проекту – цивільний інженер М.І. Ловцов, він же і керував будівництвом.
Вже за два роки відділення запрацювало. Лікар-хірург Костянтин Олександрович Зільберник сам склав проект розміщення палат операційної та інших служб, активно допомагав будівельникам. На той час у лікарні налічувалось 20 ліжок, працювали два лікарі, два фельдшери, одна акушерка та чотирнадцять осіб обслуговуючого персоналу. Остаточно завершені будівельні роботи були лише у 1910 році.
В процесі експлуатації будівля зазнала деяких змін, найбільш значні з них: переробка інтер’єрів і добудова в 1980 році протяжного корпусу з півдня. Сьогодні будівля використовується за первісним призначенням, в якості хірургічного відділення Лебединської центральної районної лікарні.
В цілому, будівля добре зберегла свій первісний вигляд. Вона камерна по масштабу. Фасади вирішені в формах, характерних для раціонального напрямку цегляного стилю з явним впливом модерну та «історичних стилів». Головний західний фасад – симетричний. Цільність протяжної будівлі забезпечена завдяки підпорядкуванню вісей симетрії архітектурних «об’ємів». Композиція складається з трьох вісей, чітко виражені центральна та бокові вісі. Перша підкреслена трикутним шпицем на фасаді, а фланги будівлі відмічені ризалітами в три вікна кожний, які не тільки значно ширші, але й вищі основної частини будівлі, мають найбільші трикутні фронтони і світлові ліхтарі на низьких шатрових покрівлях, що виконано не стільки композиційним, скільки з функціональних міркувань: в цих ризалітах знаходяться операційні.
Планування корпусу двостороннє, коридорне. Стіни в інтер’єрі поштукатурені, декор відсутній, однак збереглися первісні печі, облицьовані білими керамічними плитками. Перекриття пласкі, балочні. Покрівля скатна, на дерев’яних стропилах, покрита металом.
Декор в екстер’єрі лаконічний, однак достатньо вишуканий для того часу: стіни ритмічно членують широкі лопатки, на ризалітах, оброблені дощатим рустом, великі вікна мають лучкові перемички без наличників, однак з профільними підвіконними тягами та нішами. Досить характерне оформлення верхньої частини фасадів ризалітів круглими і напівциркульними пласкими нішами – слабкий відголосок неокласичних захоплень. Дерев’яний карниз великого виносу спирається на вишукані чавунні кронштейни. Дуже гострим по формі елементом є світлові ліхтарі: невеликий четверик має покрівлю з великими звісами і трикутними фронтонами на кожній грані. В гранях – великі вікна п’ятикутних контурів. Завершує Ліхтар шатрова покрівля із шпилем.
Для даного пам’ятника характерне естетичне використання природних декоративних якостей різних матеріалів: в кладці стін використані три види цегли: червоний, напівзалізний та залізняк. При цьому стіни в екстер’єрі не штукатурились і не білились. Багаточислені дерев’яні деталі (фронтони, світлові ліхтарі, звіси, покрівлі) зберегли природній колір і фактуру дерева, що в поєднанні з чавунними кронштейнами, площинами дахів та іншими деталями створює своєрідний образ будівлі.
На даний час фасади мають двокольорове фарбування: поле світло-жовте, лопатки і деталі білі.
Завдяки добре знайденим пропорціям, співмасштабності людині, строгому вишуканому декору, гармонії та поєднанню матеріалів, операційне відділення земської лікарні є однією із найкращих цивільних споруд в місті Лебедині.
Наказом Мінстерства культури, молоді та спорту України від 10.02.2020 №630, Операційне відділення земської лікарні (вул. Першогвардійська, 18) визнано пам’яткою архітектури місцевого значення (охоронний номер 2902-СМ)