Історія незламності та сучасне відродження
Сьогодні ми розповімо про храм, який був серцем правобережної частини міста (Троєщини), пережив війни, але став жертвою радянського вандалізму вже наприкінці 80-х років.
Сторінки історії:Від народної будови до руйнування
Спільна справа: Кам’яний храм будували 18 років (1812–1831). Лебединці власними силами звели цегельню, щоб забезпечити будівництво. Це була справжня «народна церква», зведена на кошти меценатів та звичайних прихожан.
Незламна міць: Храм був настільки міцним, що в 1987 році радянській владі довелося використати потужну вибухівку, щоб його знищити. Уламки підірваної церкви вивезли на зміцнення червленівської греблі — так храм навіть у руїнах «захищав» місто від великої води.
Новітня історія: Від першого хреста до громади ПЦУ Після 11 років пустки, у 1998 році, на місці вибуху знову залунала молитва. Спочатку постав дерев’яний хрест, а згодом — нова церковна будівля. Сьогодні Свято-Троїцька Успенська парафія ПЦУ продовжує традиції, закладені нашими предками сотні років тому.
Церква сьогодні: Більше, ніж молитва Сьогодні діяльність храму — це яскравий приклад поєднання духовності та патріотизму:Духовна опора: Регулярні богослужіння українською мовою, які об’єднують громаду навколо рідного слова та віри.
Волонтерський фронт: Парафія активно допомагає захисникам України. Громада збирає гуманітарну допомогу, підтримує воїнів-земляків та молиться за перемогу і мир на нашій землі.
Виховання та пам’ять: Храм продовжує бути хранителем історії Лебедина, нагадуючи новим поколінням про цінність свободи та культури.
Історія Троїцької церкви вчить нас: стіни можна зруйнувати, але дух громади та віру підірвати неможливо.
